Посеред війни, під час постійних бомбардувань, представники Комунального закладу Сумської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник «Посулля» і поціновувачі української історії вирішили… обʼєднати свої зусилля і відновити пам’ять про поховання шведських офіцерів часів Великої Північної війни на території міста Ромни та кількох сусідніх сіл.
За ініціативою директорки заповідника Тетяни Кривогуз були проведені дослідження в Україні за участі Івана Абаровського, Оксани Голуб, Ігоря Дубенко, Івана Остапенко, Наталії Савченко, Світлани Свириденко та кількох інших людей. Був знятий короткий документальний фільм про місця поховань шведських військових. Для наступного етапу було потрібно провести дослідження у Швеції.
Посольство Швеції в Україні підтримало цю важливу ініціативу, звʼязалося із Мариною Тратнер, попросило надати експертну допомогу і організувало її поїздку до Стокгольму разом з дослідником з Недригайлова Іваном Кириловичем Абаровським. Метою досліджень було зібрати якомога більше даних про тих, хто в період з 1 жовтня 1708 року до приблизно кінця березня 1709 року перебував на службі в шведській армії і пересувався під час цього проміжку часу у напрямку міста Ромни, а потім далі до Гадяча і пізніше у напрямку Полтави. Про тих, хто замерз насмерть або загинув у бойових діях в Україні і міг бути похований в цьому регіоні.
Проблема в тому, що формально це «діра у документації», тому що документи військової канцелярії саме у цей період, у більшості своїй, були загублені під час битв, сутичок і довгих подорожей. Поштові сполучення були відрізані росіянами. Карл ХІІ писав в одному зі своїх листів: «Ми перебуваємо наче у кінці світу». Залишалися документи, які створювали безпосередньо на місці і з часом передали тим людям, які не були захоплені у полон під час Полтавської битви або комусь іншому.
Дослідники провели надінтенсивні дослідження на місці в двох відділеннях Держархіву Швеції в Стокгольмі, а також проаналізували друковані матеріали і ті, які були відскановані онлайн і доступні на сторінці Держархіву та інших платформах у Швеції.
За щоденниками військових, які брали участь у походах, і за картами ідентифікували населені пункти і дати перебування у них різних підрозділів шведської армії, козаків і московитів, описи наказів і подій. Зʼясували, хто замерз насмерть, а хто загинув під час сутичок між підрозділами шведської/козацької армії і московитів. В книгах авторства Адама Левенгаупта знайшли поіменні переліки загиблих за датами і населеними пунктами.
Завдяки потужній допомозі експертів у двох відділеннях Держархіву Швеції (Яна Міспелаере і його колег з відділення у Marieberg і Бу Люндстрема і його колег з Військового архіву), змогли накопати матеріали, які навіть не очікували знайти.
Наприклад, знайшли відомості про офіцера, який спочатку служив у Швеції, як мушкетер, а потім, під час Великої Північної війни, опинився у Ромнах, взяв участь у дуелі і загинув там.
Марина Тратнер замовила для досліджень кілька карт у Військовому музеї, в якому зберігається більше 1 000 000 карт. Одна зачіпка абсолютно неочікувано вивела її на цілий том детальних описів пересування армії козаків під керівництвом Івана Мазепи, про який вона не чула раніше. І відразу ж замовила відсканування усього тому для українських дослідників.
В щоденнику кароліна Леонарда Кагга дослідники знайшли підтвердження того, що Іван Мазепа мав аудієнцію у Карла ХІІ в селі Ігнатівка (Гнатівка?) 29 жовтня 1708 року. Знайшли фінансові документи, які були виписані у Ромнах тими самими людьми, які позичали гроші у Івана Мазепи і пізніше – у Андрія Войнаровського.
У останні пару годин досліджень Марина Тратнер замовила анонімний том записів того, «чим займається шведська армія, коли перебуває на місці в таборах». І знаєте, що їй принесли? Щоденник людини, яка вела його у Будищах на початку березня 1709 року! Багато подій описано до 17 березня. Це контекст шведсько-українського союзу 1708-1709 років. Їй особливо сподобалися спостереження за діями шведської армії і армії козаків, які передали в одному з донесень Георга Вакслагера з Кенігсбергу: «Шведська і козацька армія діють у повній гармонії як одна нація».
Під час поїздки Івана Абаровський навчився працювати з величезними масивами документів, які відскановані у Швеції і доступні онлайн у всіх куточках світу, перекладати їх, не знаючи мов, опрацьовувати дані і зберігати їх для оновлення або доповнення експозицій в українських музеях.
Також Мари Тратнер надала інформаційні матеріали та посилання, яких вистачить на кілька життів досліджень.
Дякуємо за надану можливість та допомогу під час досліджень.
Комунальний заклад Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник «Посулля» 