Історія медичного закладу на Роменщині починається з 1825 року, коли за рішенням «Приказов общественного призрения», розпочато будівництво «богаугодного закладу». Він призначався «для призрения душевно больных и других нуждающихся в этом».
Будівництво нового корпусу Роменської богадільні (єдиної на той час на Полтавщині богадільні, яка була збудована із цегли) розпочалося на початку XIX століття за ініціативи першого полтавського генерал-губернатора князя О.Б.Куракіна, продовжувалось і за його наступників, зокрема князя М.Г.Рєпніна.
Велика заслуга в будівництві богадільні належить нашому землякові, історику, письменнику, громадському діячеві і, зокрема, повітовому маршалу Василю Григоровичу Полетиці. Це він із своїм батьком Григорієм Андрійовичем, на думку багатьох істориків, був автором відомої праці «Історія русів».
Василь Григорович Полетик був призначений попечителем Роменської богадільні і всі клопоти по її життєдіяльності і будівництву нового цегляного корпусу лягли саме на його плечі. Будівництво велося частково за кошти губернського Приказу громадської опіки, частково за добродійні кошти, а більше за кошти самого попечителя. Для будівництва використовувалась цегла з його власного цегельного заводу, дерево з лісів, що йому належали. На будівництві використовувалась праця кріпаків В.Г.Полетики.
Архітектором проекту богадільні був відомий М.Амвросимов, при ймовірній участі іншого архітектора – А.Карташевського.
Будівництво богадільні було завершено 1825 року і з того часу вона весь час використовувалась як медичний заклад, за винятком кількох років в 20-х роках, коли в ній були розміщені державні установи Роменського окрвиконкому.
Головний контингент хворих складався з солдат, селян і арештантів – осіб, яких направляють до лікарні їх керівництво. Ці пацієнти належали до категорії «платних», а тому забезпечували лікарням такий дохід, який у повітах не тільки покривав витрати, але й давав рештки, з яких створювався названий капітал повітових лікарень. За перебування в богадільні стягувалося 5 рублів на місяць. Утримання її обходилось в 13-15 рублів.
Стосовно зв’язку губернських і повітових лікувальних закладів, так туди направлялися тільки серйозні хірургічні та душевно хворі. У богадільні лікувались хворі з діагнозами: «манія», «контузія», «божевілля», «припадочна хвороба».
Роменський благодійний заклад мав садибу в Ромнах 5,1/4 десятини. Всього було 13 будівель.
Увесь комплекс об’єднує огорожа, що складається з квадратових у перетині рустованих цегляних стовпів і кованих залізних ґрат дуже виразного рисунка. Головний вхід на територію міститься на поздовжній вісі головного корпусу й виділений двома симетричними невеликими кордегардіями, у яких арковий отвір входу фланкований приземистими півколонками. Комплекс повітового шпиталю в Ромнах є видатною і добре збереженою пам’яткою доби пізнього класицизму.
Сьогодні це Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня».
Комунальний заклад Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник «Посулля» 